За 8 років війни Росії проти України, комунальні служби Маріуполя не змогли організувати достатню кількість бомбосховищ для мирного населення. Після початку повномасштабних військових дій на території міста виявилося, що підвали багатоповерхових будинків знаходяться у занедбаному стані та не придатні для того, щоб ховатися в них від обстрілів. Бомбосховища, що залишилися з часів Другої Світової війни наявні та цілком вцілілі, в них може сховатися велика кількість людей, проте вони також знаходяться в занедбаному стані. Загалом місцеві жителі стикаються з наступними перепонами: відсутність інформації про наявність таких бомбосховищ серед місцевих жителів, неможливо відкрити двері, бо немає ключа, відсутність світла, відсутність питної води всередині, засміченність бомбосховищ, несправність у роботі вентиляції тощо.
За кілька днів до початку війни міськрада надала списки бомбосховищ по всіх районах міста, проте як виявилося, більша частина з них не діють вже давно, а деякі просто відсутні
