У м. Бердянську вже декілька років відсутній діалог та взаємодія між громадськими активістами-зоозахисниками, місцевими мешканцями та ОМС. Місто розподілено на два табори, де перший це люди, які підтримують ініціативи зоозахисниківта виступають за створення притулків для тварин та визнання їх частиною екосистеми міста, а представники другого табору налаштовані радикально, вони виступають за знищення тварин, підтримують відлов й масове отруєння. Влада тримає нетралітет, умовно підтримує обидва табори, але неяких дій не чинить. У соціальних мережах під публікаціями зоозахисників з'являються коментарі людей, які не розділяють погляд зоозахисників й містять образливі вислови, які вже не стосуються критики ситуації, а переходять на особистості.
Проблема безпритульних тварин стала приводом для маніпуляцій. Для її вирішення потрібно відкласти особисті інтереси й політичні мотиви й дійсно усвідомити, що якщо нічого не робити, то занепад міста й розподіл громади будуть тільки збільшуватися, а це не принесе користі жодної із сторін. Є позитивний європейський досвід й практика, яким чином можна прибрати тварин з вулиць не порушуючи закону і це потрібно використовувати. Можна залучати міжнародні фонди захисту тварин, потужні громадські організації з їнших міст України, які працюють у цьому напрямку й робити справу спільно, бо у цій проблемі можна тільки об'єднатись й долучивши всіх зусиль прийти до консенсусу.
